«Розвиток
мовлення дітей
у сім'ї під
час роботи з казкою»
Діти, які спілкуються вдома українською мовою, на четвертий рік життя мають істотний словниковий запас, певною мірою опановують мовленнєві та граматичні навички.
Якість володіння рідною мовою залежить від:
• рівня культури того мовного середовища, у якому перебуває дитина;
• уваги, яку приділяють батьки розвитку мовлення дитини;
• загального розвитку малюка.
У роботі з дітьми рекомендується використовувати усну, народну творчість, дитячий фольклор, вірші та оповідання українських письменників. Усе це є невичерпним джерелом розвитку мовлення, збагачення словникового запасу і разом із тим сприяє формуванню загальної культури дитини, прищеплює почуття любові до рідної мови, поваги до українського народу, його традицій, звичаїв. Використання фольклорних матеріалів, народних традицій сприятиме вихованню доброти, чуйності, лагідності, чемності.
Спілкуючись із дітьми вдома, батьки повинні виявляти зацікавленість до всього, чого навчають малят у дитячому закладі, підтримувати, заохочувати, прищеплювати цікавість до українського слова. Робота над розвитком мовлення дітей - це вдосконалення звукового мовлення, збагачення словникового запасу, розвиток граматичних умінь, умінь спілкуватися між собою (вести діалог), а також зв'язно, послідовно розповідати про побачене, почуте.. Діти дуже люблять слухати розповіді не тільки дорослих, але й своїх товаришів. Практика підтверджує, що діти-розповідачі користуються серед своїх товаришів великою повагою.
Навчити дітей розповідати - це важливе завдання як дитячого садка, так і батьків. Уміння зв'язно і послідовно розповідати відіграватиме неабияку роль у шкільному навчанні. Адже успішно навчатися це означає вміти послідовно викладати засвоєні знання, що тісно пов'язані з розвитком логічного мислення. Лише в результаті систематичного, планомірного навчання та вправляння діти зможуть навчитися розповідати.
На п‘ятому році життя діти мають розповідати за допомогою вихователя відомі їм казки та оповідання, а також учитися розповідати про те, що їх цікавить.
Важливим завданням для розвитку мовлення дітей є вміння переказувати. Уже в старшій групі діти переказують відомі їм казки та коротенькі оповідання. Твори для переказів потрібно добирати нескладні, з цікавим змістом, художні, написані образно і зрозумілою дітям мовою. Переказуючи літературний твір-казку, оповідання, дитина збагачує свою мову, глибше усвідомлює зміст твору, його образи.
Які ж вимоги ставляться до переказу?
Дитина повинна переказувати зміст твору, не пропускаючи істотних деталей, правильно розуміти смислове значення його провідної ідеї. Якщо на це не звертати уваги, дитина звикне поверхово сприймати зміст творів і часто в подальшому його спотворюватиме.
Хочеться сказати ще кілька слів про художні твори, з якими знайомимо дошкільнят. Спочатку варто добирати такі казки, які ви можете не читати, а переповідати дітям. Це дасть змогу бачити очі дітей, їхню реакцію на вашу розповідь. Хіба, у книжку, допоможеш собі мімікою, жестами? Не уривайте свій переказ перекладом чи поясненням, адже так порушується цілісне сприймання твору. Не переймайтесь через те, що дитина щось не розуміє: окремі незнайомі слова звучатимуть в її свідомості немовби чарівна музика, будуть збуджувати цікавість, стимулюватимуть процес пізнання.
Розповівши чи прочитавши казку, завжди слід ставити заздалегідь продумані запитання, щоб з'ясувати, чи зрозуміла дитина зміст твору. Запропонуйте дитині переказати казку комусь із рідних чи друзів. Стежте за мовою дітей, за правильністю побудови речень, за тим, щоб вони не пропускали істотних деталей. Самостійне придумування казок сприяє розвитку творчих здібностей дітей, що є одним із важливих завдань виховання молодого покоління. Підготовча робота до таких самостійних розповідей проводиться з чотирирічного віку.
Для створення казки потрібно не лише вміти визначати ті завдання, що постають перед персонажами у нових умовах, але й бачити шляхи їх розв'язання. Рівень знань дорослого щодо прийомів та методів творчої діяльності має бути досить високим.
Для того щоб фантазуючи навчитись змінювати казку, характер героїв, спосіб мислення, дії, зовнішність, слід навчитись роботи сміливі припущення, абстрагуватись.
Роботу з перетворення казки слід будувати за пропонованою схемою. Перш за все слід коротко відновити зміст казки, визначити основні риси характеру персонажів, особисті якості, суттєві дії в перебігу сюжету, спосіб дій. Потім, прийнявши один із запропонованих варіантів оновлення характеристик персонажів, зробити припущення:
• до чого призведуть вчинки героїв;
• які події можуть відбутися внаслідок тих чи інших змін;
• як може змінитися сюжет казки;
• які нові проблеми постануть перед персонажами;
• які нові можливості з'являться в них через зміну їхніх особистих якостей (розумових, духовних, фізичних), щоб змінити ситуацію на краще, знайти вихід зі скрутного становища.
Готуючись до створення нової казки, визначте: які риси героїв подобаються, а які - ні; які вчинки героїв уважаються гідними наслідування, а які - ні. Поміняйте місцями добрих та поганих персонажів або уявіть якісь зовсім незвичайні ситуації для сюжету казки. До цієї серйозної роботи можна залучати друзів, сестру або братика. Створювати казку - це цікава справа для всіх!
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ
«Казка в моєму житті»
1. Чи є у вашій домашній бібліотеці казки ?
а) українські народні;
б) російські народні;
в) сучасних авторів.
2. Чи любить ваша дитина слухати казки?
а) так;
б) ні.
3. Чи відвідуєте ви місцеву бібліотеку:
а) особисто;
б) разом із дитиною?
4. Чи виникало у вас бажання скласти власну казку?
а) так;
б) ні;
в) це було давно.
5. Чи хотіли б ви, щоб ваша дитина навчилася складати казки?
а) так;
б) ні.
6. Якщо ваша дитина розповідає цікаву казку, то вона:
а) передає голоси героїв твору;
б) повторює міміку дійових осіб;
в) відтворює поведінку героїв за допомогою жестів.
https://vseosvita.ua/library/konsultacia-dla-batkiv-rozvitok-movlennevoi-tvorcosti-detej-u-u-simi-pid-cas-roboti-z-kazkou-221468.html